21.02.11
Андрій Вовк
Щодо географії учасників то мені важко судити чи представники усіх міст були на кемпі, але з Західної України людей було дійсно багато. Лише з рідного Тернополя зустрів близько десятка знайомих лиць.
Усе дійство відбувалось в приміщенні Українського Католицького Університету(УКУ) що на Хуторівській. Добратись приїжджим туди було зовсім неважко, адже 67 маршрутка, яка забирала людей з вокзалу зупиняється одразу навпроти вузу.
Наша делегація прибула вчасно, тому ми не стикнулись з проблемою черг на реєстрації, про яку писали ті, хто вирішив прибути за декілька хвилин до початку. Приємним моментом для нас стала кава, яку вже можна було попити до початку конференції і збадьоритись після нелегкої дороги з самого ранку. Хоча в дорозі нас бадьорив молодик з Вінниці, який розказував про молдаван і про те як збирає собі ноутбук по частинах з німецьких б/ушок.
У холі УКУ я зустрів майже усіх топ-блогерів(не побоюсь цього слова) УАнету, яких читаю і давно хотів розвіртуалитись. Серед них був і Сергій Пішковцій, Тарас Амброз, Роман Голубовський, Ярослав Федорак, Юрко Блогер, тощо. Доречі так склалось що майже усі блогери цілий день були на потоці «Нове суспільство», а потім і на твірантці. Доречі тема особистих блогів не піднімалась і не було навіть обміну приємностями про блоги один одного. Бо як це часто буває в таких тусовках люди починають хвалитись заробітками, відвідувачами, пузомірками, тощо.
Отож зареєструвались, випили каву і ліниво, але поспішно порулили на 3 поверх на секцію «Нове суспільство». Першим доповідала Марія Жартовська з темою «Вплив соціальних медіа на журналістику». Раніше на TwiTerEvent я вже чув виступ на схожу тематику, але виступ Марії був набагато цікавіший і яскравіший. Вона на власних прикладах розповіла про те, як журналісти шукають інформацію в соц. мережах, організовують онлайн-репортажі через твіттер. А ще вона зазначила, що ось уже місяць готує цікаві новини лише з допомогою соціальних мереж.
Приємно було почути, а потім і познайомитись особисто з Петром Неком, який розповів "Як стати тисячником у твіттері". Я скептично думав, що почую про різні підходи масфоловінгу, але Петро навпаки – розповів природні методи збільшення кількості фоловерів. Аудиторію завів слайд з фото відомої твітерянки Олі Білочки, на прикладі якої він розповів як потрібно правильно заповняти інформацію про свій профіль. «То все її щира посмішка» - хтось додав із залу.
Незаважаючи на погане самопочуття все-таки виступив Ярослав Федорак, автор всім відомого блогу про українську блогосферу. Він навів декілька яскравих прикладів про те чому люди не пишуть українською і чому вважають українську неперспективою. Але слайд, де були зображені 3 найпопулярніших україномовних блоги (Watcher, Гучні імена, Зроби сама) і слова Ярослава переконали, що блог українською – хороша перспектива.
Шкода, що не приїхав Максим Саваневський. Його підвело здоров'я.
Тому далі хтось пішов відпочивати, хтось чекав на виступ Олени Білозерської, а я вирішив навідатись на потік «SMM для бізнесу». Тут якраз почався виступ Віктора Зайцева про «Агресивне просування в соціальних мережах». Виступ був підкріплений цікавими практичними даними, багато йшлося про таргетингову рекламу і про роль FB та «В контакте». Єдиний мінус, що аудиторія набилась по зав’язку і було досить душно і жарко. Хтось доречі однією з проблем організації заходу назвав погану вентиляцію приміщень. Але з другого боку, коли 100 чоловік в аудиторії, то і відкрите вікно не допоможе.
Доповідь Віктора затягувалась тому я залишив зал, щоб не пропустити виступ Олени Білозерської. Розповідала вона про «Блог як опозиційне ЗМІ: боротьба без правил». Виступ Олени мабуть ще буду описувати у окремій статті, адже почув багато цікавого. При цьому Олена розповідала про переслідування блогерів на власній практиці, адже всі добре знають її історію з обшуком. Мабуть чи не найголовніша цікавинка від Олени була порада не тримати вдома на комп’ютерах нічого незаконного, особливо «домашнього відео». Незнаю чи хтось зазначав у твіттері, але хочу сказати що Олена під час виступу дуже гарно працювала очима і руками. Тобто видно, що в людина хороша школа публічних виступів!Зразу після виступу Олени почалась дискусія, чи то пак круглий стіл. Спочатку дискутували про саме поняття Web 3.0, але все-таки потім згадали, що пора говорити про журналістику, медіа та суспільство. На обід ми з блогерами пішли в мандри у пошуках ресторанчику, який знайшли за 15хв ходу від УКУ.
На обіді було багато жартів, один з персоналу взнавши що ми не місцеві (принаймі не усі) дуже активно пропагував відвідати туалет в Старограді (здається так заклад називався) і мотивував це тим що такого ви ще не бачили і не відчували. Важко навіть уявити, що він мав на увазі).
Трохи забарились з обідом, тому потрапили ми вже на доповідь Олександри Чувакової про «Використання соціальних медіа в громадській діяльності». Вона досить цікаво розповіла як соціальна медіа допомагають інвалідам відчути смак життя. За такі організовані нею речі, як табори, поїздки, зустрічі для інвалідів хочеться сказати «Респект і уважуха».
О, а далі у нас був аншлаг. Як писали у твіттері: «В домашній сорочечці» до народу вийшов Олег Тягнибок. Більшість думали що це буда чергове звернення до народу, але ж ні Олег говорив по темі. А тема була «Соціальні медіа в житті політика». Доречі Тягнибок обіцяв відповісти всім у свій FB, тому я вже теж задав йому питання.
Згодом, коротко виступив Максим Путій, який розповів про електронну демократію. Я теж погоджусь з твітерянами, що на його слайдах було багато тексту, тому потрібно обов’язково буде знайти презентацію в інтернеті, щоб почитати усе що не встиг.
А на десерт був справжня
О, а далі було свято. Свято яке так люблять називати Афтепаті, але в нас воно називалось по-особливому - "Твірантка". Розказати можна багато, але головне що була чудова атмосфера, вдалось познайомитись ближче не лише з львівськими твітерянами. Приємно було спробувати смак справжнього Карпатського вина від ужгородської делегації, а в кнайпі «Крива липа» випити тернопільського пива «Микуленецьке». Було весело, було цікаво і в 2-10 дивлячись на годинник, я і Володя Стойко (@core_st) вже майже вирішили не їхати на поїзд до Тернополя в 2-35, але оскільки більшість теж вирішила розходитись, вговорили таксиста за 10 хвилин догнати нас на вокзал, що йому вдалось. Вдалось нам і взяти квиточки і успішно потрапити до Тернополя.
До Тернополя я повернувся за добу, тому можу сказати, що Lviv Social Media Camp не забрав у мого життя добу, а подарував її.
